Робота з людьми вимагає високого рівня включення та концентрації. При високих навантаженнях медичні працівники відчувають сильну напругу  (стрес). В подальшому це знижує ефективність роботи, а також збільшує кількість конфліктних ситуацій не лише з пацієнтами, але і з колегами і керівним складом. З’являється ризик розвитку особистісної і професійної дезадаптації.

Оптимізація праці медичного працівника вимагає включення у вирішенні проблем соціально-психологічного знання, детальне дослідження особистості лікаря упродовж усього професійного шляху. Тому важливо проводити профілактику синдрому емоційного вигорання.