Професійна діяльність медичних працівників закладів охорони здоров’я постійно супроводжується значною психоемоційною напруженістю, професійним стресом і ризиком, адже темп та високі вимоги сьогодення до медичного персоналу зазвичай перевершують їх можливості, призводячи до виснаження емоційно-енергетичних ресурсів.

Саме тому, проводиться своєчасна діагностика синдрому «професійного вигорання», впровадження профілактичних заходів з урахуванням специфіки професійної діяльності, що дозволить знизити рівень вигорання співробітників, запобігти формуванню у них синдрому «професійного вигорання» та підвищити ефективність професійної діяльності окремої особистості й колективу у цілому.